Я побачив Флору в ліжку. Зображення стало чіткіше, ще чіткіше. Вона простягла руку.
Я потягнувся вперед і взявся за неї. І рушив уперед, як раз, коли почув задзвенілий голос Люка, який закричав:
— Стій!
Я продовжував перехід, тягнучи за собою Ясру. Вона спробувала потягнути в зворотний бік і зуміла зупинити мене, коли я спіткнувся об край ліжку. Ось тоді я і помітив темноволосого бородатого чоловіка, який втупився на мене виряченими очима, з протилежного краю ліжка.
— Хто?.. Що?… — Почав було він, коли я похмуро посміхнувся і відновив рівновагу.
За спиною моєї полонянки в полі зору з"явився темний силует Люка. Він потягнувся вперед і схопив Ясру за руку, потягнувши її геть від мене. Вона видала ледве чутний стогін, так як цей рух ще тугіше затягнув фракіра на її шиї.
Прокляття! Що ж тепер?
Раптово Флора схопилася з спотвореним лицем, надушена лавандою ковдра впала на підлогу, коли вона з дивною швидкістю викинула вперед кулак.
— Ах ти, сука! — Закричала вона. — Пам"ятаєш мене?
Удар прийшовся Ясрі на щелепу, і я ледве зумів вивільнити фракіра, щоб не полетіти разом з нею в чекаючі обійми Люка.
І він, і вона розтанули. Мерехтіння зникло.
Тим часом темноволосий хлопець видерся з ліжка і став гарячково збирати предмети свого гардеробу. Як тільки він згріб їх усі, то навіть не потрудився нічого надіти, а просто позадкував до дверей, тримаючи їх перед собою.
— Роне! Ти куди? — Запитала Флора.
— Геть! — Відповів він і, відкривши двері, зник за ними.
— Гей! Почекай!
— Ні за що! — Донеслася відповідь з сусідньої кімнати.
— Прокляття! — Вона пропалила мене поглядом. — У тебе якийсь дар псувати людям особисте життя, — потім вона окликнула його: — Роне! Як щодо обіду?
— Мені треба навідатися до свого психолога-аналітика, — долинув його голос, а незабаром після цього грюкнули вхідні двері.
— Сподіваюся, ти розумієш, який прекрасний роман ти тільки що пропустив? — Кипіла далі Флора.
Я зітхнув.
ebooksa