Відьомські війни

Я не хочу ні на кого тиснути, тож вирішую зателефонувати Аманді, поцікавитись чи з’являться вони сьогодні разом з Дон.

Аманда не надто задоволена моїм телефонним дзвінком. Сестричка чомусь не в гуморі. На щастя вона погоджується прийти і взяти з собою дочку.

Ввечері Аманда зі Стівеном ідуть в театр, квитки куплені, Дон залишається під наглядом дідуся та бабусі і своєї любої тітки Меган.

Аманда не зважаючи на аналогічним вчорашньому дню настрій, виглядає також чудово. Високі підбори, срібляста сукня з величезною трояндою з боку, і відповідні аксесуари. Стівен одягнутий в білу сорочку і чорні штани, також приголомшено гарний. Його темні очі так і сяють при вигляді дружини. Помітно, що сьогодні йому довелось витримати гостренький язичок Аманди, та це ніяк не відображається на почуттях до неї. Навпаки він радий, що має змогу поліпшити настрій коханій завдяки походу в театр. Дон також виглядає дуже гарно. Невеличка блакитна сукня, зі стрічкою у волоссі того ж кольору, і бантом на талії. Вона, немов маленька принцеса.

Дон відразу ж зраділа, побачивши мене. Я також. Вона так міцно обняла мене, що здається маленька дівчинка вже не така маленька.

— Я сумувала за тобою, — шепоче вона, і притискається ще сильніше.

— Я теж, — промовляю у відповідь.

Все ніби добре, та от Аманда поспішає у театр, і Стівен зникне разом з нею необхідно щось придумати. Я залишаю Дон на свого батька. Вони завжди легко знаходять спільну мову. Залишаться ліквідувати сестричку. Знаю, що мій вчинок не дуже гарний все одно, краще ніж нічого.

— Сестричка, ти дуже приваблива, та чи мені здається, чи ні твоя зачіска щось не дуже пасує до сукні, — мама здивовано витріщається на мене. — Сріблястий колір вже не надто модний, тобі необхідно освіжити хоча б зачіску.

Вираз обличчя Аманди показує на скільки мої слова стали образою. Я ж нічого такого не зробила, звернулась до неї у її власній манері.

Мама відразу почала заспокоювати дочку, аби уникнути спалаху гніву, і повела Аманду на гору для невеличкої корекції волосся.

Стівен невдоволено спостерігав за усім, поглянувши зайвий раз на годинник. Ясно одне хлопець зрозумів мій план.

— Меган від тебе такої підстави я не очікував, — він не образився, а навпаки з цікавістю очікував на моє виправдання.

— Знаю, такий вчинок не личить добрій відьмі. Та нам необхідно поговорити.

— Маєш не більше п’яти хвилин, доки Аманда не опанує себе.

— Думаю часу вистачить.

Ми прямуємо у сад, де знаходиться альтанка. Зручно вмостившись, я дивлюсь на Стівена. Темна енергетика хвилями проходить через його тіло. Він повинен розумітись на зіллях темної магії.

— Допоможи зрозуміти мені одну річ із дзвіночком.

— Що ти хочеш знати?

— Чи дійсно зілля зварене з нього може вбити відьму?