Від мене потребувалось небагато зусиль, заплющити очі та промовити:
Пам’ятаю в маєтку стояла повна тиша після моїх невдалих спроб знайти реліквію завдяки магії. Будинок також заполонила тиша.
— Нічого, — невдоволено пробурмотіла Айрін, навпаки я зраділа, припущення Нейта і мої також явно були хибні. Я не займаюсь самообманом, просто, відкидаю неможливі речі. Айрін змусила мене повторити закляття декілька разів, сподіваючись на вдалий результат. Коли ж їй набридло, то вона показала майстер-клас. Дзвінким голосом промовила кожну строку, останні слова прозвучали і квіти дійсно перетворились на засохлий залишок минулої краси.
Подібні спроби Айрін продовжувала декілька разів. Я невдоволено повторювала різні закляття, знаючи хто є справжнім ініціатором — Нейта не переконала моя спроба з квітами.
Минав час, я набиралась сил. Так казала Керол, що потрібно набратись сил перед поверненням додому. Мої батьки мають побачити здорову і неушкоджену доньку.
Вдячність переповнювала мене в такі моменти. Керол піклувалась не тільки про своїх дітей, а й про світлу відьму, непрохану гостю в її домі. Часом я помічала, що Нейт кудись зникає. В такі моменти Айрін ставала моєю співрозмовницею. Намагаючись відволікти від того факту, що брат зникав поговорити з мою вбивцею. Нейтан навідував Клер. Їхні стосунки, видавалась мені дивними. Я ненавиділа його найкращу подругу. Вона забрала життя Алекса, якимсь чудернацьким чином я ще жива. Про що вони можуть говорити за таких умов. Знаючи, що Нейт проводить час з Клер, я починала сердитись на нього. Тоді здавалось його кохання до мене, неправдою, вигадкою. Адже вів він себе неправильно. Я звинувачувала кохання Нейта в усіх моїх проблемах, мовляв якби не він Клер ненапосілась би на мене, і не було б всього жаху через який довелось пройти. Алекс був би живий, цього літа Пінс не побачив би мене.
Потім я думала ще про дещо. Нейтан не зобов’язаний мені нічим. Він врятував моє життя, та нічого не казав, що попри спроби Клер знищити так звану суперницю перестане з нею спілкуватись. Йому непотрібно помститись за життя Алекса, який був для нього лише звичайним ватажком банди. Подібні роздуми чергувались, змушуючи зазирнути всередину себе та пошукати істинну причину гніву. Айрін в таємниці сподівалась, що я ревную. Або відчуваю себе ображеною. Я ж відчувала щось незрозуміле, до кінця неясне, самій собі.
Керол розділяла мою позицію щодо Клер. Занадто вже вона могла обмежувати свободу її сина. Це не сподобалось матері. Я ж раділа, що в ненависті до Клер маю союзницю. Як би там не було, я реагувала вороже. Нейтан повертаючись після зустрічей з Клер, ішов до своєї кімнати та займався усілякими звичними справами: читав книги, практикував магічні закляття, виконував різні вправи, вивчав італійську. Поводив себе, ніби сходив в гості до друга. Мабуть, він і сам так вважав. Я з ним не розмовляла, поки лють не вгамовувалась і бажання використати декілька простих (але досить дієвих заклять) темної магії не минала. Саме тоді, занурена у власну лють, я відчувала неймовірну силу. Саме тоді мені здавалось темна магія ставала на мій бік. Напевно неправильне почуття, яке було схоже на буревій, що викликали мої емоції минулого разу при зустрічі з Клер.
Зачинившись у своїй кімнаті, Нейт увімкнув музику та займався прибиранням. Я зачинилась у рожевій кімнаті, ігноруючи Айрін. Її кімната щодня відкривала безліч переваг перед собою. М’яке, величезне ліжко, купа косметики, таємне відділення у стіні для інтернетних покупок.
Ще дещо особливе знаходилось в кімнаті. Скриня. Раніше надпис латинською не дозволяв відчинити її. Потім Айрін відчинила скриню, показавши вміст. Книги темної магії, різні трави, баночки зі звареним зіллям, магічні ножі. Усіляка всячина нагадала походи по крамницям разом з мамою та Амандою. Ми завжди з захватом розглядали магічні приладдя необхідні для створення дивовижних речей.
Вміст скрині допомагав створити не дуже дивовижні речі. Його володарка могутня молода темна відьма. Тому розгортаючи черговий мішечок з травами, я поводжусь дуже обережно. Світла магія може проявити себе, а темна завдати шкоди.
Заняття з речами Айрін, заспокоює мене. Поки Нейт вдає, що заклопотаний справами, я переводжу пар, розглядаючи обрядові приладдя. Засохлі листки полині, гілочку ялівцю, шматочок граніту, амулет з нефриту. Ці речі в умілих руках створять потужне закляття руйнування будинку, землетрусу, каменепаду.
Стукіт в двері змусив мене швиденько заховати вміст скриньки назад. Керол проявила занепокоєність моєю поведінкою. Останнім часом, по її словам я занадто часто усамітнювалась в кімнаті. Нейт також поводить себе дивно. Поступово жінка підібралась до головного: Клер вся справа у ній.
— Не розумію, він продовжує з нею спілкуватись, не дивлячись ні на що. Вона вчинила стільки жахливих речей, але їхня дружба існує та продовжує існувати. — Керол видихнула та сіла поряд зі мною. Рожеве ліжко легенько скрипнуло під новою вагою.
— Меган, ти знаєш моє ставлення до Клер, особливо, — вагаючись декілька секунд, — після того як вона ледь не вбила тебе. Біль, яку спричинила твоя загибель, назавжди змінила Нейта. Та все ж вони друзі, найкращі друзі.
— Не розумію, якась історія пов’язує їх обох.
Жінка глянула на двері, ніби очікувала появи Айрін, а потім вагаючись повернулась поглядом до мене.
— Меган, ти права їх пов’язує історія.
Розлючена, я була байдужа до історій, яке мені до них діло. Змінити історію минулого неможливо. Я вдала, що надто засмучена. Хоча насправді стримувала гнів усередині.
— Напевно, ти повинна знати. Айрін же вважає навпаки, мовляв сам Нейт може розповісти тобі.