Відьомські війни

22
18
20
22
24
26
28
30

— Дрібниця, я померла двічі через зілля дзвіночок. І ледь не померла через ритуал Густа жижа, Алекс загинув, намагаючись помститись Клер за мою смерть.

— Алекс, навіжений ватажок банди, так ти за ним сохла весь рік? — сестричка розізлилась, але я була готова сперечатись з нею.

— Твій пошук ніщо в порівняні з моїм, — я говорила надто впевнено, злість стримувала внутрішнє тремтіння від усвідомлення однієї важливої дрібнички. Принаймні для родини моє життя виявилось дрібничкою.

— Минулого року Клер намагалась вбити мене, я врятувалась через всю цю аномальну здатність володіти двома напрямками магії. Я залишилось живою… Та не думаю, що побувавши на іншому боці все зостанеться так як і було. Тієї Меган більше не існує.

— То в чому справа? — знизила плечима моя сестра, дійсно не розуміючи нарікань.

— Частина мене назавжди померла, вона похована глибоко під землею.

— Не драматизуй сестричко, ти перебільшуєш. Думаю, ти навпаки подорослішала завдяки магічному пошуку. Тому краще подякуй нам.

— Дійсно я маю бути вдячною вам. Ви знехтували моїм життям заради забобонів старого.

— Меган, не смій так казати про мого батька. Він бажав кращого своїй родині і ти повинна бути вдячною йому, ви з Амандою єдині в світі володієте таким видом магії.

— Мама, як ти можеш таке казати. Посилаючи мене повернутись до Пінсу ви добре знали, що там небезпечно, — я схопилась руками за голову, здавалось моя родина, ніби чужа. Вони говорять якусь нісенітницю, злість змішалась з болем, розчаруванням. — Скажи, будь ласка тато знав? — запитання було ледь чутно, адже я притишила голос. Почути відповідь не обов’язково. Адже звичайно він знав, попри все він був і буде з мамою заодно. В якусь мить стало шкода Клер вона як і я стала жертвою грандіозних планів родини. Бідолашна відчула відразу загрозу від моєї персони. Я сама не знала про те що вчиню, так як бажає моя родина, і що для них все складеться найкращим чином.

— Якби ви втратили мене назавжди, то прийняли подібну ціну магічного пошуку? — мама промовчала, її прикладу прослідкувала Аманда.

— Доню, ти не розумієш для нашої родини важливо бути сильною. Звичайно ми не хотіли ризикувати твоїм життя. Пінс провінційне містечко, яке видавалось надто вже примітивним.

— Вибач, що не погоджуюсь з тобою. Та ти не одна хто теж так думає, вони поплатились за свою легковажність.

— Меган бажає письмових вибачень перед нею, подорож до Пінсу потребувала компенсації.

— Зачекай Амандо, Меган має право виговоритись. Я повинна вибачитись за ляпас, брехню. Та магічний пошук єдине за що просити вибачення не має сенсу. — Ми могли б розмовляти вічність обговорюючи власні образи, вчинки. Голова моя переповнена думками. Емоції зашкалюють, зрозуміти родину, її поведінку складно. Влада породжена магією має надто високу ціну. На кону було поставлено більше, ніж просто знайти «нареченого». Грандіозні події можуть статись, якщо наша родина почне діяти зростаючи унікальних дітлахів. Сумніваюсь, що це може закінчитись пануванням тотального характеру, та однозначно це означатиме переворот у світі магії.

Тиша захопила кабінет. Кожна з присутніх замовкла, потупляючи погляд одна в одну. Мама і сестра, знали що я досі переварюю інформацію, яка лавиною накрила зсередини усі почуття.

— Не розумію, — я намагалась з’ясувати щирість маминих почуттів, — якщо ти хвилювалась за мене, то чому змусила повернутись до Пінсу. Тоді родина знала небезпечність Клер. Але ви пропустили повз вуха прохання залишитись вдома, перенести пошук в інше місто.

Аманда відвернулась, наступна відповідь стосувалась тільки неї.

— Закляття трішечки помилилось. Стівен сильний відьмак, але Дон народилась темною відьмою, тому схибити з тобою було неприпустимо, — мама говорила швидко, оцінюючи навантаження кожного слова.

— Зрозуміло, вибачте, що розчарувала першого разу, померла другого і взагалі Аманда права щодо компенсації.