Відьомські війни

Бути Клер потрібно обмежену кількість часу. Не більше години. Ніхто не повинен помітити двійника Кейтлін.

Поспішно іду до маєтку, високі підбори заважають іти зі звичною швидкістю та й про яку звичну швидкість може іти мова. Я постійно в образах Майкла, Сесилії, пані Кемс. Сесилія стильна жінка, але дуже практична. Великі підбори вона одягає на дуже важливі зустрічі, де повинна дійсно бути на «висоті». Пані Кемс старенька, що повільно пересувається, тому ясна річ не може йти мови про підбори.

Клер зовсім інша справа. Я бачила в своїй голові спогади численних туфлів. Виявляється в маєтку родини Рейнольдс знаходиться окрема гардеробна кімната. Після смерті батьків, приміщення повністю слугує Кейт.

Закляття діє добре. Я відчуваю емоції моєї вбивці. Все ж стримую себе, не хочу занурюватись у її образ надто глибоко. Хтозна які страхіття чатують там на мене? Я повинна зізнатись собі, страхіття не так мене лякають. Я не хочу занурюватись глибоко в її спогади, щоб ненароком побачити себе. Тільки з іншого ракурсу. Побачити власну смерть, повернутись до чаювання. Ні, тільки цього мені не вистачало.

Крокуючи більш-менш впевнено на підборах, наближаюсь до маєтку. Думки плутаються. Численні темні закляття, обличчя родини Рейнольдс, таємничий сад. Нарешті знову концентруюсь і повертаюсь до більш нейтральної, теми що не так близько знаходиться з плануванням мого вбивства. Повертаюсь до гардеробної кімнати. За численними вішаками знаходяться безліч суконь. Ажурна сукня матері Кейт. Сукня із атласу, дуже дорога. Вона належала бабусі Рейнольдс. Декілька суконь виконаних по ескізам 1910 року з мусліну, шовку, вельвету. Жінки Рейнольдс цінували гарне вбрання. Перебираю сукню за сукнею та знаходжу в спогадах місце улюбленого вбрання Кейтлін. Шифонові сукні — окремі вішаки, окреме місце. Сукні з шифону пристрасть дівчини. Шовковий шифон використовується майже в більшості суконь. Вбрання повинно змусити Кейтлін виглядати елегантно, підкреслити лінії фігури, зробити акцент на жіночність. Шифоном (точніше сукнями з цього матеріалу) Клер захопилась декілька років тому. Alberta Ferretti Blumarine, Christian Dior, Chanel, Kenzol, Etro, Alexander McQueen та багато інших брендів знаходяться в її гардеробі. Виглядаючи на найвищому рівні, дівчина намагалась завоювати серце свого друга. Здаватись для нього більш привабливою, допомогти позбутись клейма подруги дитинства.

Ненависть до Клер не змінить того факту, що вона справжня красуня. Довге чорняве волосся. Воно на дотик нагадує шовк. Великі зелені очі, тонкі та виразні губи, м’які контури. Плавні вигини тіла, струнка фігура. Позаздрити такій вроді могла б будь-яка дівчина. Дивовижно Нейтан вважав її тільки подругою і не більше.

Нарешті я прийшла. Туфлі здались напрочуд незручними, моє тіло не звикло носити підбори, магія в цьому випадку не дуже добре спрацювала.

Заходжу в маєток, власність Майкла Треаса в яку без проблем зможе увійти будь-яка людина. Майже…Заходжу в коридор та поглядом проводжаю будівлю. Відчуваю себе не дуже затишно в маєтку, ще в подібному образі. Проходжу повз різні кімнати, не поспішаючи. Причина затримки криється не в туфлях, а в образі Кейт. Якби вона опинилась би в маєтку ще раз, то непоспішно пройшлась по кімнатах. Заходжу у вітальню, роздивляюсь картини. Потім шукаю люстерко серед численних шкатулок. Сідаю в одне з крісел та починаю розглядати обличчя Клер. Проводжу кінчиками пальців по ніжній шкірі. Потім торкаюсь губ. Легенько дуже легенько. На губах лежить тоненький шар помади. Так, вона справді вродлива, занадто вродлива.

Нарешті я вирішила розглянути сукню, в якій знаходжусь. Темно бірюзова шифонова сукня, виконана в стилі 30-х років 20 сторіччя. Без зайвих прикрас, стразів, блискіток напівпрозора тканина в декілька шарів. Дуже гарна сукня, Кейт має хороший смак. Рейч неодмінно оцінила б вбрання. Вказавши на численні переваги такої сукні, особливо за наявності стрункої та підтягнутої фігури.

Повертаю люстерко на місце та починаю ходити, повільно розглядаючи маєток зсередини. Туфлі не видаються більше незручними. Навпаки я дуже комфортно почуваюсь на підборах. Проходжу до сходів. Вони починають нестерпно рипіти, нехай. Піднімаюсь дуже повільно, крокуючи поважно. Відкриваю двері знайомої кімнати — спальні. Кімната виглядає понуро, давно же потрібно зробити ремонт у ній та і решта будинку потребує косметичного догляду. Я завдяки магії чудово підправила будинок пані Кемс. На жаль старенька поки ще спить, її образ знаходиться в моєму арсеналі. Важко розстатись з таким надійним образом.

Присівши на край ліжка, розумію що піддалась емоціям характерним Кейт. Нічого не можу вдіяти, її образ дуже сильний. Я вже не надто сильно даю відбій спогадами цієї відьми. Серед можливих жахіть я хочу дізнатись деякі таємниці. Наприклад, справжні почуття. Чи має вона їх бодай до когось? Що вона відчуває посварившись з Нейтом?

Налаштувавшись зазирнути у спогади я чую шум внизу, невже ще хтось є у маєтку. Легка паніка забриніла в серці. Зрештою я зараз в образі потужної темної відьми навряд чи бодай щось загрожуватиме мені, окрім зустрічі з оригіналом образу.

Спускаючись до низу, не помічаю нікого. Напевно привиди заважають Кейтлін. Краще скоріше приступити до справи і повернутись до пошуку. Направляюсь до бібліотеки. Повільно відчиняю двері. Книги стоять чіткими рядами. Я підходжу поближче до однієї з полиць та починаю розглядати енциклопедичний словник. Знання накопичені десятиріччями, книги мають свою цінність. Піддатливі часу, вони зберігають дещо цінніше ніж просто знання — безцінну людську спробу надати інформації більшого значення.

Глибокі думки, нічого не скажеш, Кейт вміє гарно говорити та мислити нестандартно.

Чиїсь кроки порушили тишу. Значить не здалось, в маєтку хтось таки є. Я відчуваю знайому енергетику. Вона належить Нейтану.

Спокійно я повертаюсь і бачу його. Одягнутий Нейт у спортивні штани та сіру футболку. Виглядає трішки краще. Розмови з пані Кемс дивним чином вплинули на нього. Дали не надію, та якусь певну наснагу.

— Що ти забула в маєтку? — невтомна грубість по відношенню до Клер.

Я думала, що Клер образиться, не відповість. Дівчина не терпить подібного ставлення до себе. Закляття підказує дещо інше.

— Вирішила дізнатись, що так старанно шукала в маєтку Меган. Містер Барнерсом повідомив мені про якісь цінні родинні речі.

— Хіба тепер це має значення, — так я відчула докір у мою адресу, точніше у адресу Кейт. Дівчина ігнорувала шпики. Декілька хвилин ми стоїмо мовчки. Тиша між нами нестерпна, але не нова. Переглядаю ненависні спогади Клер. Сварки, постійні сварки. Їх стосунки перетворились на докори в адресу один одного. Клер не відчуває каяття за моє вбивство. Шкода їй було, що вона завдала біль Нейту — людині, яку кохає понад усе.